Урок 10. Причини і способи розв’язання конфліктних ситуацій у колективі

 

План

1. Стресові  ситуації в роботі, способи їх подолання

Важко уявити собі людину, яка розв'язала всі свої проблеми. Ми всі живемо в проблемах, це наше життя. Треба просто визнати їх реальне існування.

В. Леві

Стрес (від англ. stress — «тиск», «напружен­ня») - реакція тіла та психіки на ситуацію, що вимагає функціональної перебудови ор­ганізму, відповідної адаптації. Це комплек­сний процес, який включає як фізіологічні, так і психологічні компоненти. За допомо­гою стресу організм ніби мобілізує себе на самозахист, на пристосування до нової си­туації, запускає неспецифічні захисні механізми, які забезпечують протидію впливові стресу чи адаптацію до нього.

Різні люди реагують на однакові стресори по-різному. У когось реакція активна: під час стресу ефективність їхньої діяльності і далі росте до певної межі («стрес лева»), а в інших — реакція пасивна, ефективність їхньої діяльності спадає («стрес кролика»).

Характер реакції на стреси тісно пов'язаний з хворобами, що виникають унаслідок стре­су. Узагальнення клінічних матеріалів дозво­лило лікарям припустити, що широке коло впливів, які призводять до стресу, викли­кає в людей гіпертонічну хворобу, виразку шлунка, деякі інші форми судинної пато­логії з глобальними чи локальними проява­ми (інфаркт, інсульт, стенокардія, серцева аритмія, нефросклероз). Отримано докази, що в людини, яка придушує постійно свій гнів, підвищується ймовірність таких за­хворювань, як ревматичний артрит, псоріаз, виразка шлунка, гіпертонія. Академік К. Биков писав: «Туга, яка не виливається в сльо­зах, змушує плакати інші органи».

Відомо, що людина може переживати стрес як в екстремальних умовах (наприклад, підкорюючи океан і гори), так і в звичайно­му житті. При цьому різко зростають як психологічне й фізіологічне навантаження. У своєму житті практично кожна людина відчувала стрес. Актуальність проблеми зу­мовлена надзвичайною розповсюдженістю стресу: він виникає через недостатній захист людини від дії несприятливих зовнішніх факторів. Відомий дослідник стресу Г. Сельє зазначав, що має значення не те, що з вами відбува­ється, а те, як ви це сприймаєте.

Стрес (тиск, натиск) - це стан напруження, який виникає внаслідок дії сильного по­дразника або незвичайної ситуації. 

З одного боку, можна сказати, що стрес необхідний у житті людини. Він допомагає пристосу­ватися до нових умов, впливає на праце­здатність, творчість, навчає нас долати пе­решкоди на життєвому шляху, мобілізувати власні сили й ставати впевненими в собі. Але водночас стрес, якщо він діє довго, може стати руйнівним для людини, від ньо­го потерпають найслабші органи.

Стрес - складова частина життя, і в помірних дозах він додає життю смак і аромат, як писав Г. Сельє.

Стрес - природний побічний продукт будь-якої діяльності, він відображає потребу людини в адап­тації, у пристосуванні до мінливих умов життя.

Це вимагає напруження захисних сил, мо­білізації внутрішніх ресурсів організму, щоб енергетично забезпечити можливість розв'язання нових завдань. Дуже важли­вий і його стимулюючий, формуючий вплив у складних процесах виховання та навчання і всього нашого життя. Але стресові впливи не повинні перевищувати адаптаційні мож­ливості людини, бо тоді може погіршитися самопочуття.

Стресорами можуть бути фізичні та психічні подразники, реальні чи уявні. Людина реа­гує не тільки на справжню фізичну небезпе­ку, але й на погрозу чи нагадування про неї.

У разі фізіологічних стресових впливів змінюється режим роботи багатьох орга­нів та систем організму, наприклад, при­скорюється ритм серця, підвищується згортуваність крові, змінюються захисні властивості організму.

Психологічні стресори - це фактори, що діють через певні сигнали: погрози, небезпеку, образу. Психологічний стрес поділяють на інформаційний та емо­ційний.

Інформаційний стрес виникає в ситуаціях інфор­маційних перевантажень, коли людина не може впоратися із завданням, не встигає приймати пра­вильні рішення у разі високого ступеня відпові­дальності за їхні наслідки.

Емоційний стрес виникає в ситуаціях небез­пеки, погрози.

Є багато причин для стресу. До найбільш поширених відносяться:

Ø  вплив навколишнього середовища (шум, забруднення, спека, холод та ін.);

Ø  навантаження (фізичні – м’язові; фізіологічні – хвороба, травма; емоційні; інформаційні; виробничі – зміни в роботі, труднощі, конфлікти, специфічні навантаження у педагогічній діяльності, в емоційних конфліктах;

Ø  монотонність у трудовій діяльності, в емоційних контактах;

Ø  повсякденні подразники, відсутність необхідних зручностей, дрібні сварки із людьми зі свого оточення, напружена психологічна атмосфера, побутові проблеми;

Ø  важкі життєві ситуації: хвороба, смерть близьких людей, втрата роботи, стрімкі зміни у житті;

Ø  визначні етапи життя: розлучення, початок або закінчення навчання, перехід на нову роботу, вихід на пенсію;

Ø  незадоволення матеріальним забезпеченням;

Ø  особистісна дисгармонія: внутрішньо-особистісні конфлікти, кризи невідповідності реального і бажаного;

Ø  соціальні чинники: безробіття, соціальна незахищеність.

 

Розробив теорію стресу канадський психо­лог Ганс Сельє. Він виділив три стадії стресу: фаза тривоги, фаза опору та виснаження.

Перша - реакція тривоги, коли організм починає досить слабко опиратися змінам чи пристосовується до них.

Друга фаза - опір, коли здійснюється адап­тація до нових умов, організм повною мірою чинить опір впливу стресора.

Третя фаза - виснаження - настає після тривалого впливу стресора, всі резерви адап­тації вичерпуються, і організм гине. Звичай­но, остання фаза розвивається не завжди.

Як же виглядає людина у стані стресу?

Ознаки стресу:

Ø посилення тривоги без видимих причин;

Ø неможливість зосередитись на чомусь;

Ø погіршення пам’яті;

Ø часті помилки в роботі;

Ø часте почуття втоми;

Ø відчуття втрати контролю над собою;

Ø досить часто з’являються болі (голова, спина, шлунок);

Ø підвищена збудливість, дратівливість;

Ø втрата почуття гумору;

Ø зникає апетит;

Ø ніяка робота не приносить задоволення;

Ø може з’явитися залежність від тютюну чи алкоголю, їжі.

 Чому стрес викликає соматичні захво­рювання?

Фізіологічні зміни під впливом сильних емоцій нерідко пов'язані із зайвим енер­гетичним забезпеченням - на непередбачувані обставини. Фізіологічна перебудова в результаті мобілізації резервів може бути не такою вже й надмірною та виснажливою, а от психологічні установки та особистісна позиція людини суттєво впливають на її стан.

Лікарі давно звернули увагу на зв'язок кон­кретних емоцій з деякими хворобами. Так,  М. Аствацатуров уважав, що серце частіше вражається страхом, печінка - гнівом та люттю, шлунок - апатією та придушеним станом, а ймовірність блювоти зростає під час хвилювання.

Для хворих на серцево-судинні недуги харак­терна дуже висока самооцінка, яка призво­дить до таких рис характеру, як індивідуалізм, невдоволеність своїм становищем у житті (професією, посадою). Як правило, ці люди стримані, легко ображаються, тягнуться до інших людей, але важко з ними знаходять спільну мову. Під час несприятливої ситуації чи хвороби вони замикаються в собі, змен­шують кількість контактів та роблять їх по­верховими, оскільки для них характерна під­вищена чутливість до мовних подразників.

Для хворих на виразку шлунка характерні тривожність, роздратованість, підвищена доскіпливість та загострене почуття відповідальності. Такі люди прагнуть зробити зна­чно більше, ніж реально можуть.

Велике значення для психічного та фізично­го здоров'я має емоційний клімат удома та на роботі. Настрій людини багато в чому за­лежить від оточуючих, від їхнього ставлення, виявленого в словах, міміці, вчинках. Спілкуючись з людьми, несвідомо «заряджаєш­ся» їхнім оптимізмом чи смутком. Найбільш очевидними проявами сприятливої атмос­фери є увага, симпатія людини до людини.

Однією з причин напруження може бути і надто близьке вимушене спілкування. Травматичний вплив визначається в цьому випадку тим, що звуження кола та погли­блення неприємного спілкування швидше вичерпує інформативну цінність кожного із членів групи, що врешті призводить до напруження та бажання ізолюватись. Пси­хічне напруження, невдачі, страхи, зриви, відчуття небезпеки є найбільш руйнівними стресорами для людини. Вони крім фізіоло­гічних змін, які призводять до соматичних хвороб, дають ще й психічні наслідки емо­ційного перенапруження — неврози.

Неврози виникають у разі гострого інфор­маційного дефіциту, коли людина не знає, як вийти з болісної для неї ситуації. Тоді ви­никає конфлікт між необхідністю подолати життєву проблему та неспроможністю це зробити. В таких умовах може розвиватися невроз — функціональний стан нервової системи, за якого різко підвищується чут­ливість до сигналів внутрішнього та зовніш­нього середовища.

Неможливість зовнішньо виявити актив­ність, цілеспрямовано діяти переносить ак­тивність усередину, і вона стає деструктив­ною для особистості — розвивається невроз. Тому головним моментом зняття напружен­ня та полегшення стану є заміна внутріш­нього руху на зовнішній. Цьому сприяють усі види рухової активності.

Стрес є складовою життя кожної людини, і його неможливо уникнути - так само, як потреби пити чи спати.

 Психологічні рекомендації для зменшення ймовірності виникнення стресів

        Ніхто не застрахований від нещасних випадків, різ­них утрат, складних ситуацій. Але треба не обмежу­ватися переживаннями, не концентруватися на них, не поступатися депресії, а діяти, шукати вихід, пробувати все нові та нові варіанти.

 Щоб зменшити ймовірність виникнення стресів, необхідно:

• Правильно харчуватися: більше їсти натуральних продуктів: овочів, фруктів, зменшити споживання солі. Обов'язково снідати та впродовж дня харчу­ватися рівномірно.

•     Бувати надворі, гуляти, сидіти в парку, бігати, за­йнятись аеробікою.

•     З'їсти морозиво - там є компонент, який покра­щує настрій.

•  З'їсти банан: у ньому є сиротонін - гормон щастя. Постійні вправи на релаксацію знижують напру­ження в стресових ситуаціях. Необхідно слухати спокійну музику. Робити те, що подобається. Хобі - те, що треба. Зцілення не в тому, що ви робите, а як ви до цього ставитесь.

•    Аби запобігти розчаруванню, невдачам, не треба братися за непосильні завдання. Не зловживати кавою, алкоголем. Носити одяг бажано синього та зеленого кольо­рів — вони заспокоюють.

•   Зі стресом можна впоратися, треба лише мати ба­жання та трохи вільного часу лише для себе. Постійно концентруватися на світлих сторонах життя та подіях - це збереже здоров'я і сприятиме успіху.

•   Справжнє фізичне та психічне здоров'я полягає не в тому, щоб відповідати чиїмсь нормам та стандар­там, а в тому, щоб прийти до згоди із самим собою. 2015

Як захистити себе від стресу, та подолати стресовий стан!

1. Спілкування із друзями, колегами, членами сім’ї, ( тими із них, кому довіряєш, хто тебе розуміє, вислухає, розрадить).

2. Відпочинок на природі (або прогулянка тихою вулицею).

3. Прослуховування спокійної тихої мелодії або улюбленої музики.

4. Заняття фізичною роботою, улюбленою справою (хобі).

5. Спілкування з тваринами (спостереження за рибками).

6. Читання улюбленої книги, журналу, газети.

7. Якщо дуже погано на душі, депресія, візьміть аркуш паперу й напишіть «Список того, за що можна подякувати долі» або «Лист собі» (Хто вам найближча людина? Ви самі напишіть листа собі, не можна жити без любові до найріднішої людини – до себе).

8. Стати під душ. Особливо корисно не лінуватися й кожного дня перед сном приймати теплий душ – сон буде спокійнішим і міцнішим.

9. Випити склянку води, чаю чи соку.

10. Намагайтеся ставитись до всього, що відбувається із гумором. Не стримуйте в собі бажання сміятися. Частіше дивіться комедійні фільми, вони ефективно знімають психічну напругу. Тому, насміявшись досхочу, завжди відчуваєш полегшення й навіть приплив сил.

11. Коли людина в стані стресу, рекомендується поспати. Взагалі корисно протягом дня задрімати на півгодини. Вінстон Черчилль (прем’єр-міністр Великобританії у 1940-1945 рр.) саме цією звичкою і пояснював свою титанічну витривалість у важкі роки війни.

12. Випити какао. Споживання какао сприяє почуттю безпеки, затишку.

 

ТЕСТ НА СТРЕСОСТІЙКІСТЬ

Канадський лікар Ганс Сельє писав: “Ми не можемо уникнути стресу, але можемо його використовувати, якщо краще дізнаємося його механізми і виробимо адекватну філософію життя”.

Цей тест допоможе оцінити ступінь вашої дратівливості, нервозності, запальності та здатності контролювати ці якості. На запропонований список запитань відповідайте одним із трьох варіантів:   “так, безумовно”, “так, але не дуже” чи “ні, за жодних обставин”.

ОПИТУВАЛЬНИК

Чи дратує Вас:

1. Зім’ята сторінка газети, яку ви хочете прочитати?
2. Жінка поважного віку, одягнена, як дівчина?
3. Надмірна близькість співрозмовника під час розмови?
4. Жінка, що курить на вулиці або у громадському місці?
5. Людина, що кашляє у ваш бік?
6. Коли хтось гризе нігті?
7. Коли хтось недоречно сміється?
8. Коли хтось намагається учити вас, що і як робити?
9. Коли улюблена дівчина (хлопець) постійно спізнюється на зустріч?
10. Коли в кінотеатрі той, хто сидить перед вами, весь час вовтузиться і обговорює фільм?
11. Коли вам переказують сюжет цікавого роману, який ви маєте намір прочитати?
12. Коли вам дарують непотрібні речі?
13. Гучна розмова у громадському транспорті?
14. Дуже сильний запах парфумів?
15. Людина, що жестикулює під час розмови?
16. Колега, який часто вживає іноземні слова?

“КЛЮЧ” ДО ТЕСТУ

За кожну відповідь нараховуємо:

 • “так, безумовно”    - 3 бали;
 • “так, але не дуже”   - 1 бал;
 • “ні, за жодних обставин”  -  0 балів.

  Максимально можлива кількість балів -  48.

РЕЗУЛЬТАТИ

Понад 36. Ви не є терплячою і спокійною людиною. Вас дратує майже все, навіть найнезначніше. Ви запальні і легко втрачаєте рівновагу. Це розхитує вашу нервову систему, посилюючи конфлікти з оточуючими.

Від 13 до 36. Ви належите до найпоширенішої групи людей. Вас дратують тільки дуже неприємні речі. Не драматизуючи повсякденні негаразди, ви здатні легко забувати про них.

Менше 13. Ви досить спокійна людина, яка реально сприймає життя. Вас не просто вивести з рівноваги. А це гарантія проти стресів.